Пирятинська районна рада
Пирятинський район, Полтавська область

Найголовніше - не віддати природу у руки браконьєрів

Переглядів: 132

Вже 9 років Пирятинське госпрозрахункове мисливсько-рибальське господарство Полтавської обласної організації УТМР очолює депутат районної ради Сергій Володін.

Територія господарства налічує 40 тисяч гектарів, із яких 33 тисячі – поля, 6 тисяч – ліс, решта – болото. Діяльність господарства досить різноманітна. Це мисливство, відловлювання тварин і надання пов’язаних із  ними послуг, розведення і відтворення мисливської фауни,  організація відпочинку і розваг, роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах. У господарстві працює чотири єгері, які саме зараз займаються заготівлею сіна, розкладанням солі тощо. За словами Сергія Володіна, з кожним роком мисливців на Пирятинщині меншає, нині у районі їх 223, всі вони платять внески, що є однією із складових наповнення бюджету господарства. Також кошти надходять від полювання на пернату дичину, хутрового звіра та копитних. Ліцензію на вистріл копитних може отримати той, хто має державне посвідчення мисливця та контрольну картку добутої дичини. Організація УТМР веде облік дичини і встановлює ліміт. Найчастіше в угідді трапляються кози і кабани, та все ж із поширенням африканської чуми популяція диких кабанів зменшилася більш ніж на половину. Полювання на бобрів і борсуків у нас заборонено, а от зустріти  лисицю – нині проблема, вони перейшли жити в села. Та й пернатої дичини тепер менше, бо дуже мало води. Для підгодівлі тварин цього року в угідді вручну посіяли 1,5 гектари кукурудзи, яка залишиться на стеблі і дасть можливість тваринам підживитися не виходячи з лісу.

Захоплення до мисливської справи у Сергія Володіна перейшло від батька Бориса Івановича, який брав сина з собою ще в юнацькі роки. Дружина Ірина спочатку висловлювала невдоволення через  часту відсутність чоловіка вдома, однак згодом змирилася, розуміючи, що справа стала частиною його життя. Син Максим, у свої 9 років також дуже цікавиться мисливською діяльністю,  мабуть,  родині Володіних передається це у спадок…

Незамінним помічником на полюванні є собака, до речі, у Сергія Борисовича їх шестеро. Це західно-сибірські лайки, спанієль, фокстер’єр, мріє про гончу породу. У день полювання собаки пробігають до 40 кілометрів,  часто травмуються, особливо у сутичці з диким кабаном.

Досить частими гостями Пирятинських угідь стають мисливці з інших областей, буває й таке, що слідів багато, а дичини немає. Та мисливці кажуть, що їдуть не за м’ясом, а відпочити. Однак здобуття трофею значно посилює чоловічий запал.

З 1 серпня господарство очікує сезону полювання на пернату дичину. Зазвичай до цього часу вже 70 % мисливців сплачували членський внесок, який становить 380 гривень на рік. Та враховуючи ситуацію із запровадженням карантину, нині сплатили лише 45%. Ціну на відстрільну картку пернатої дичини рекомендує Полтавська обласна організація, а вже в районі встановлюється зважена ціна.

Сергій Борисович говорить, що у сезон полювання браконьєрських вчинків здійснюється набагато менше ніж під час тиші. Бувало й таке, що за день назбирували до двох мішків петель і це, дійсно, страшно… Якщо закрити наше господарство, означає - віддати природу у руки браконьєрів.                                        

« повернутися до списку новин